Норми витрат матеріалів на виробництві і контроль перевитрат: від таблиці до блокування

Столярний цех, який виготовляє 200 дверних коробок, за нормою має витратити 640 метрів бруса, а витрачає 672. Цю різницю в 5% бачить місячний звіт, коли коробки вже відвантажено. Норма витрат матеріалів на виробництві - це кількість кожного матеріалу на одиницю виробу з урахуванням технологічних втрат, а контроль перевитрат - порівняння факту з нею до того, як документ закрито й матеріал списано.

Приклад умовний: один цех, одна партія й розрахунок до гривні.

Що входить у норму витрат матеріалів на одиницю виробу?

Кількість нетто - те, що лишається у виробі. Відсоток технологічних втрат - частина матеріалу, яка йде у відходи на розкрої, обрізках, випарюванні чи зачистці. Кількість брутто - те, що треба видати в цех, щоб після втрат у виробі лишилося нетто.

Для бруса на одну коробку нетто становить 3,04 м, втрата 5%, а брутто 3,2 м (3,04 / 0,95). Норма 3,2 м - це число, за яким закупівля рахує потребу, комірник видає матеріал, а калькуляція ставить собівартість.

Норму без допуску важко виконати до останнього сантиметра чи мілілітра, бо на розкрої брус губить довжину в обрізках, а витрата лаку залежить від умов нанесення. Тому поруч із нормою задають мінімум і максимум, між якими відхилення вважається нормальним.

Який приклад таблиці норм і лімітів для партії виробів?

Замовлення на 200 дверних коробок. Спершу норми з цінами, для партії їх множимо на 200.

Тепер допуски. Технолог задає їх на одну коробку, а на партію межі перераховуються. Для бруса допуск 0,1 м в обидва боки, для лаку 0,01 л, для клею лише верхня межа.

Після виготовлення партії цех списав 672 м бруса, 10,4 кг клею й 21 л лаку. Порівняння з межами дає три результати. Брус перевищив максимум на 672 - 660 = 12 м. Клей вклався в межі: 10,4 кг менше за 11 кг. А лак опустився нижче мінімуму на 22 - 21 = 1 л.

Яким робити допуск у лімітах?

Ширина допуску має грошовий вигляд. Максимум бруса 660 м лежить на 20 м вище норми, що за ціни 180 грн/м дорівнює 3 600 грн. Для клею максимум 11 кг дає запас 1 кг, тобто 320 грн, для лаку 26 л - 2 л, тобто 300 грн. Якби кожен матеріал дійшов до своєї верхньої межі, перевитрата склала б 3 600 + 320 + 300 = 4 220 грн, або 3,5% від 122 000 грн.

Якщо звузити допуск бруса до 0,05 м на коробку, максимум на партію стане 650 м, а запас 10 м (1 800 грн). Вузька межа частіше зупинятиме документи, і кожну зупинку хтось підтверджує вручну. Широка межа пропускає суми, які вже відчутні в маржі. У прикладі фактична перевитрата 5 438 грн вища за суму допусків 4 220 грн, тому ліміти спрацювали б.

Скільки коштує перевитрата, яку видно лише в кінці місяця?

Фактично брус обійшовся в 672 × 180 = 120 960 грн, клей в 10,4 × 320 = 3 328 грн, лак в 21 × 150 = 3 150 грн. Разом 127 438 грн проти 122 000 грн за нормою. Різниця 5 438 грн, або 4,5% нормативної вартості, а на одну коробку 27,19 грн.

Сумарна цифра приховує структуру. Перевитрата бруса становить 32 м, тобто 5,0% від норми, і коштує 5 760 грн. Перевитрата клею 0,4 кг (4%) коштує 128 грн. Недовкладення лаку 3 л (12,5% від норми) дає мінус 450 грн. Разом 5 760 + 128 - 450 = 5 438 грн. Мінус по лаку погасив частину плюсів у підсумку.

Перевірка другим способом. Фактична вартість 127 438 грн мінус норма 122 000 грн дає ті самі 5 438 грн. По брусу 32 м × 180 грн = 5 760 грн, і ця стаття одна пояснює більше за всю різницю.

Місячний звіт покаже 4,5% на матеріалах. 12 метрів бруса за допуском і недолитий литр лаку в ньому лишаться непомітними. До цього часу партія відвантажена.

Як норма стає контролем у Bimp?

У Bimp норми й ліміти живуть у специфікації. На вкладці «Матеріали та комплектуючі» для кожного матеріалу задають «Кількість», «Втрата (%)» і «Кількість нетто». Колонки «Мінімальна кількість» і «Максимальна кількість» вмикають у налаштуваннях колонок вкладки «Склад виробу». Межі вказують на кількість виробу, зазначену в специфікації. Якщо ліміти порожні, контроль для матеріалу не застосовується. Можна задати лише мінімум чи лише максимум, а мінімум не може перевищувати максимум, інакше специфікацію не збережуть.

У замовленні виробництва після вкладки «Матеріали» з’являється вкладка «Контроль списання матеріалів». Вона заповнюється автоматично, а біля назви стоїть лічильник відхилень. У прикладі це «Контроль списання матеріалів (2)», відхилення по брусу й лаку. Колонка «Відхилення від норми» показує +12 м для бруса, 0 кг для клею, -1 л для лаку. Перемикач «Лише з відхиленнями» ховає рядки в нормі. Межі масштабуються, коли змінюється кількість виробів на вкладці «Продукція». Тут діє інформаційний режим, відхилення видно, а документ зберігається.

Блокування спрацьовує в компонуванні. Якщо кількість матеріалу поза межами, збереження зупиняє повідомлення про те, що кількість має бути в межах норми. Майстер відкриває вкладку «Матеріали», знаходить рядки з позначкою «Відхилення від норми» і виправляє кількість. Коли причина обґрунтована, наприклад частина заготовок пішла в брак, відхилення може підтвердити лише адміністратор або власник акаунта. Він натискає «Зберегти», перевіряє перелік у вікні «Зберегти компонування з відхиленням від норми?» і підтверджує кнопкою «Зберегти з відхиленнями».

Режими двох документів відрізняються.

Дані вкладки розрахункові й не редагуються. Рядки одного матеріалу з різних партій чи складів об’єднуються в один, тому перевіряється сума по матеріалу в цілому, окремі партії не порівнюються.

У прикладі компонування на 200 коробок не збережеться з 672 м бруса й 21 л лаку, доки адміністратор не підтвердить обидва відхилення. Після підтвердження зі складу спишеться фактична кількість, 672 м бруса вартістю 120 960 грн. Норма в 115 200 грн для списання не береться. Подія «Збережено з відхиленнями» з датою й автором лишиться на вкладці «Історія змін», і всі такі випадки можна відфільтрувати за типом дії.

Що робити, коли відхилення повторюються?

Припустімо, ще дві партії дали 668 і 676 м бруса на 200 коробок. Середнє за три партії (672 + 668 + 676) / 3 = 672 м, тобто 3,36 м на коробку, а в нормі 3,2 м. Нетто 3,04 м при такій витраті означає втрату 1 - 3,04 / 3,36 = 9,5%, а в специфікації записано 5%.

Три відхилення в один бік указують на застарілу норму, і підтвердження в компонуванні причини не усуває. Норма 3,36 м додає 0,16 × 180 = 28,80 грн на коробку, на 200 коробок 5 760 грн, ті самі гроші, що в першій партії. Після цього у специфікації змінюють втрату (з 5% на 9,5%) і ліміти, а ціна виробу переглядається за новою калькуляцією.

Чим лімітно-забірна картка відрізняється від лімітів у Bimp?

Лімітно-забірна картка - складський документ, за яким цех отримує матеріал у межах ліміту, а комірник ставить підпис при кожній видачі. Контроль у такому документі відбувається в момент видачі зі складу.

Документа під такою назвою в Bimp немає. Матеріали в цех передають переміщенням запасів, створеним на підставі замовлення виробництва. Кількість до переміщення дорівнює плану мінус уже переміщене, тому повторне переміщення не дублює видачу. Видавати матеріали можна частинами. Межі ж перевіряє компонування в момент списання. Різниця в тому, що картка зупиняє видачу, а ліміти в Bimp зупиняють проведення виробничого документа.

Що робить Bimp, а що ні

Bimp - українська хмарна ERP для виробників, і ліміти списання в ній порівнюють фактичні витрати з нормами специфікації. Замовлення виробництва показує відхилення, компонування блокує збереження, а підтвердження з відхиленням доступне лише адміністратору й власнику та залишає запис в історії змін.

Норму й допуск система не вираховує. Їх задає технолог, і неточна норма дасть хибні сигнали в обидва боки. Контроль не діє для матеріалів без лімітів і для матеріалів, доданих вручну поза складом специфікації. У замовленні виробництва він лише інформує. Причину перевитрати, браковану заготовку чи помилку розкрою, система сама не з’ясує, це робить людина, яка підтверджує відхилення.

Що показав розбір перевитрати на 200 коробках?

Сумарна перевитрата 5 438 грн виглядала допустимою, доки її не розклали по рядках. Тоді стало видно, що 5 760 грн складає один брус, а лак, якого не вистачило, зменшив підсумок і приховав другу проблему.

Часті питання