Відходи й супутня продукція: як розділити вартість сировини між кількома виходами

Облік відходів виробництва починається з рішення, скільки вартості сировини припадає на кожен вихід. Коли з колоди виходять дошка, рейка, дрова й тирса, кожному виходу призначають частку вартості, сума часток дорівнює 1, а собівартість виходу - це частка від вартості сировини. Від вибору частки залежить, чи дрова коштують 400 грн за складометр, чи 480 грн, і скільки прибутку покаже місяць, коли продано лише дошку.

Приклад умовний: пилорама на 12 людей розпилює 10 м³ колоди за 10 000 грн за кубометр разом із доставкою.

Що таке основна продукція, супутня й відходи?

Основна продукція - те, заради чого сировину купують. З колоди це дошка. Супутня, або побічна, виходить одночасно й має самостійну ціну, наприклад рейка з обрізків. Відходи - решта виходу. Частина з них має ринкову ціну чи можливе використання, наприклад дрова й тирса, їх зазвичай називають діловими. Інша частина цінності не має, її вивозять або утилізують.

В обліку виробника тут виникає одне питання. Вартість сировини в момент розпилювання одна, а виходів чотири. Супутню продукцію й ділові відходи оцінюють за обраним принципом, а порядок закріплюють в обліковій політиці. Деталі для конкретної компанії підтверджує головбух, нижче лише управлінська арифметика.

Які вхідні дані потрібні для поділу вартості сировини?

Нижче перелік виходів із 10 м³ колоди та ціни їх можливого продажу.

Вартість сировини 10 м³ × 10 000 грн = 100 000 грн. Витрати на розпилювання (зарплата пилорамника, електроенергія) у прикладі не враховані.

Як поділити вартість сировини при обліку відходів виробництва?

Перший спосіб ділить за ринковою вартістю виходів. Частка кожного виходу - його вартість за ціною продажу, поділена на загальну 120 000 грн. Дошка 105 000 / 120 000 = 0,875. Рейка 12 000 / 120 000 = 0,100. Дрова 2 400 / 120 000 = 0,020. Тирса 600 / 120 000 = 0,005. Сума часток 0,875 + 0,100 + 0,020 + 0,005 = 1.

Собівартість виходу - 100 000 грн, помножені на частку.

За сумою виходить 87 500 + 10 000 + 2 000 + 500 = 100 000 грн. Кожен вихід має однакову націнку 20% до собівартості (120 000 / 100 000), тому жоден не виглядає збитковим чи надприбутковим. Це властивість саме цього способу.

Другий спосіб оцінює супутню продукцію й ділові відходи за ціною можливого використання, а решту вартості відносить на основну. Рейка 12 000, дрова 2 400, тирса 600 - разом 15 000 грн. На дошку лишається 100 000 - 15 000 = 85 000 грн, тобто 17 000 грн за кубометр. Частки 0,850 для дошки, 0,120 для рейки, 0,024 для дров і 0,006 для тирси дають 1. Супутні виходи в цьому способі не мають націнки. Увесь прибуток із партії видно на дошці, 21 000 - 17 000 = 4 000 грн на м³.

Третій спосіб, за кількістю одиниць виходу, тут не працює. Виходів 5 + 2 + 5 + 5 = 17 одиниць, на кожну припадає 100 000 / 17 ≈ 5 882 грн. Одиниця тирси отримала б 5 882 грн при ціні продажу 120 грн. Такий розподіл годиться виходам однакової цінності, як стільці однієї моделі.

Як вибір способу змінює прибуток місяця?

Якщо продано все, загальний прибуток однаковий, 120 000 - 100 000 = 20 000 грн. Різниця з’являється, коли частину виходів не продано.

Нехай за місяць продано лише дошку, 5 м³ за 105 000 грн, а рейка, дрова й тирса лежать на складі.

У першому випадку 105 000 - 87 500 = 17 500 грн і залишок 10 000 + 2 000 + 500 = 12 500 грн. У другому 105 000 - 85 000 = 20 000 грн і залишок 12 000 + 2 400 + 600 = 15 000 грн. Обидва варіанти в сумі дають 100 000 грн (87 500 + 12 500 і 85 000 + 15 000). Другий показує більше прибутку в місяці, коли супутні виходи ще не продано, а перший відкладає частину прибутку до їх продажу.

Як оцінити ціну можливого використання відходів?

За ціну відходу беруть суму, яку цех отримає після витрат на продаж. Якщо дрова продають по 480 грн, але вантаження й доставка покупцю коштують 80 грн за складометр, чиста ціна становить 400 грн. Для тирси 120 грн мінус 20 грн на вантаження дає 100 грн. Вартість дров 5 × 400 = 2 000 грн, тирси 5 × 100 = 500 грн.

Загальна вартість виходів тоді 105 000 + 12 000 + 2 000 + 500 = 119 500 грн. Собівартість дров за чистою вартістю виходів становить 100 000 × 2 000 / 119 500 = 1 673,64 грн проти 2 000 грн у розрахунку за прайсом. Різниця 326,36 грн невелика, проте для виходів із малою цінністю витрати на продаж помітно зменшують частку. Для відходів без покупця чиста ціна дорівнює нулю або від’ємній сумі, і така позиція отримує нульову частку або потребує окремого рішення в обліковій політиці.

Як додати витрати на розпилювання до поділу?

До вартості виходів входить і робота над колодою. Припустимо, розпилювання коштувало 10 000 грн, із них зарплата пилорамника 8 000 грн і електроенергія 2 000 грн. Тоді ділиться 100 000 + 10 000 = 110 000 грн. За тими самими частками дошка отримує 110 000 × 0,875 = 96 250 грн, рейка 11 000 грн, дрова 2 200 грн, тирса 550 грн. Сума 96 250 + 11 000 + 2 200 + 550 = 110 000 грн.

На одиницю виходить 19 250 грн за кубометр дошки, 5 500 грн за кубометр рейки, 440 грн за складометр дров і 110 грн за кубометр тирси. Націнка дошки до собівартості спадає до 21 000 / 19 250 - 1 = 9,1%, і така сама для решти виходів, бо 120 000 / 110 000 = 1,091. Прибуток партії при продажу всього 120 000 - 110 000 = 10 000 грн.

Що робити з втратами сировини, які не стали виходом?

Частина об’єму колоди зникає як пропил, кора й усушка. Окремої частки такі втрати не мають, сума часток дорівнює 1 між виходами, тож їхня вартість лягає на виходи. Якщо колода гірша й дошки виходить 4,5 м³ замість 5 м³, то за незмінної частки 0,875 кубометр дошки коштує 87 500 / 4,5 = 19 444 грн замість 17 500 грн, на 11% більше. Тому вихід дошки з колоди контролюють на кожній партії, а частки переглядають, коли змінюються ціни або асортимент виходів.

Який зразок розрахунку часток для специфікації розбирання?

Для економіста це один аркуш на сировину. Заповнення займає п’ять колонок, остання переноситься в специфікацію.

Частки рахують за поточними цінами і переглядають, коли ціни виходів змінилися.

Як це оформити в Bimp?

Bimp - українська хмарна ERP для виробників. Розбирання сировини на виходи оформлює документ «Декомпонування». Спершу в картці сировини створюють специфікацію розбирання, додають усі виходи й вказують у колонці «Частка вартості» коефіцієнти з аркуша. Сума часток має дорівнювати 1, інакше Bimp заблокує проведення.

Потім у розділі «Вир-во → Декомпонування» створюють документ. У лівій панелі вказують «Склад списання продукції», «Дату виробництва» й відповідального. На вкладці «Продукція» додають сировину (у прикладі «Береза кругляк сира»), кількість і специфікацію, а кнопка «Створити партії» готує партії для виходів. На вкладці «Матеріали» перевіряють кількість, частку вартості, «Зарахувати на» й номер партії кожного виходу. Документ проводять, і Bimp списує сировину, оприбутковує виходи й розподіляє собівартість за частками. Якщо розподіл щоразу різний, частки задають прямо в таблиці матеріалів документа.

Розподіл видно у звіті «Собівартість розібраної продукції» з колонками «Сума» й «Сума + Додаткові витрати». Перша показує базовий розподіл за частками, друга додає витрати на розбирання з документів «Додаткові витрати» та «Відрядна зарплата». Докладна інструкція - у статті Декомпонування, а загальна логіка собівартості - у статті Методи собівартості. Як вартість сировини формується до розпилювання й як собівартість складається у виробі, розібрано в матеріалі про розрахунок собівартості продукції і на сторінці обліку собівартості виробництва.

Що робить Bimp, а що ні?

Bimp розбирає сировину на виходи, списує її, оприбутковує кожен вихід з окремою партією й ділить собівартість за частками зі специфікації або з таблиці документа. Вона блокує проведення, якщо сума часток не дорівнює 1, і показує результат у звіті по розібраній продукції.

Самі частки Bimp не підбирає. Вибір способу, ціну можливого використання відходів і перегляд часток під зміну цін визначає економіст. У Bimp немає окремого типу «супутня продукція» чи «відходи», вихід заводять як звичайну номенклатуру. Витрати на розбирання з документів «Додаткові витрати» та «Відрядна зарплата» звіт показує окремою колонкою «Сума + Додаткові витрати», а їхній поділ між виходами економіст перевіряє за звітом.

Що показав розрахунок на 10 м³ колоди?

100 000 грн за колоду розійшлися між дошкою, рейкою, дровами й тирсою залежно від способу. За ринковою вартістю дошка отримала 87 500 грн, за ціною можливого використання 85 000 грн, а різниця 2 500 грн змінила прибуток місяця. Тирса отримала 100 грн за кубометр замість 5 882 грн, які дав би розподіл за кількістю.

Часті питання