Давальницька сировина: як вести облік переробнику

Переробник приймає на склад 5 000 кг чужих гранул, випускає з них вироби, і після зміни в цеху лежить матеріал, який не належить йому ні в залишках, ні в собівартості. Облік давальницької сировини - це окремий кількісний облік чужого матеріалу від приймання до повернення замовнику у вигляді виробів, відходів і залишку.

Сировина проходить через цех, а власником лишається замовник. Весь облік побудований навколо цього факту.

Що таке давальницька сировина і хто нею володіє?

Давальницькою називають сировину, яку замовник передає переробнику для виготовлення продукції. Замовник залишається власником сировини, а також готових виробів, відходів та залишку. Переробник отримує винагороду за виконану роботу, тобто за послугу переробки.

З цього випливає практична різниця для обліку. Власна сировина купується, оплачується постачальнику, потрапляє в собівартість і податкові розрахунки. Давальницька лише проходить через склад переробника: його матеріальна відповідальність є, а вартості матеріалу в його витратах немає. Тому в документах переробника сировина має кількість, але не має ціни.

Як вести облік давальницької сировини переробнику?

Облік складається з чотирьох частин.

Перша - приймання. Сировину отримують за документом, у якому зазначено замовника, кількість, одиницю виміру, партію чи сертифікат. Комірник звіряє кількість з фактом і фіксує розбіжності на місці, ще до початку виробництва.

Друга - окреме зберігання. Чужий матеріал не змішують зі своїм ні фізично, ні в обліку, бо при спільному обліку частина чужої сировини рано чи пізно потрапляє у власні вироби. Це можна вирішити окремим місцем на складі, окремим складом, окремим розділом обліку, залежно від програми.

Третя - списання за нормою. Договір задає норму витрати на виріб і норму технологічних відходів. Фактичну витрату порівнюють із нормою, а перевитрату відносять до обговорених у договорі наслідків.

Четверта - звітність перед замовником. За період переробник складає звіт, у якому сходиться кількість: прийнято, витрачено на вироби, відходи, залишок. Різниця між прийнятим і сумою виробів, відходів та залишку має дорівнювати нулю. Інакше матеріал зник без документа або норма задана неправильно.

Які документи потрібні для переробки?

Склад пакета залежить від договору. Базовий набір наведено нижче.

Як виглядає облік давальницької сировини на прикладі переробника пластику?

Приклад умовний: переробник виготовляє пластикові вироби з гранул замовника. Норма на один виріб 0,45 кг нетто, норма технологічних відходів 4% від маси виробів. Ціна послуги 14 грн за виріб. За місяць замовник передав 5 000 кг гранул, переробник виготовив 10 000 виробів.

Перевірка збіжності. Прийнято 5 000 кг, у виробах 4 500, відходи 190, залишок 310. Сума 4 500 + 190 + 310 дорівнює 5 000, тож по кілограмах нуль. Відхилення за відходами 190 − 180 = 10 кг, тобто на 5,6% більше за норму (10 / 180). У виробничому звіті переробника ці 10 кг виділяють окремим рядком, і далі вирішується за договором, чи це технологічна втрата, чи нестача з боку переробника.

Замовник у підсумку отримує 10 000 виробів, 190 кг відходів, якщо договір передбачає їх повернення, і 310 кг невикористаних гранул. Переробник отримує 140 000 грн за послугу. Вартість гранул у жодному з його документів не з’являється.

Як приймати давальницьку сировину на склад?

Приймання починається ще до того, як вантаж зайшов на склад. У договорі або специфікації передачі вказують найменування, кількість, одиницю виміру, партію й вимоги до якості. Комірник переважує або перераховує вантаж, звіряє зі супровідним документом і фіксує розбіжність актом у присутності представника замовника.

Прийнята кількість стає початковою цифрою для всього звіту. Якщо з 5 000 кг за документом комірник зважив 4 980, у звіт іде 4 980 з приміткою про акт розбіжності. Інакше 20 кг стануть нестачею переробника в кінці періоду, хоча до складу вони не доходили.

Як відрізнити технологічні відходи від нестачі?

Норма відходів у договорі задає межу. У прикладі вище 4% від маси виробів дають 180 кг, фактичні відходи склали 190 кг, і 10 кг понад норму потребують пояснення: нестача зважування, брак партії, повторний запуск лінії. Відходи в межах норми повертають або списують за договором. Понаднормові відходи розбирають окремим актом, бо за них відповідає переробник.

Норму відходів зазвичай прив’язують до маси виробів. Від маси прийнятої сировини її рахувати незручно, бо залишок на складі спотворює базу. Якби норму 4% рахували від прийнятих 5 000 кг, вийшло б 200 кг, і ті самі 190 кг виглядали б нормальними, хоча по виробах перевитрата є. Тому в договорі база норми має бути записана прямо.

Який зразок звіту переробника про використання сировини?

Звіт складають за період, зазвичай за місяць. Нижче заповнений приклад на цифрах того самого переробника.

Контроль такий. Початковий залишок плюс прийняте дорівнює витраченому, відходам та поверненому. Тут 0 + 5 000 = 4 500 + 190 + 310 = 5 000.

Як повернути замовнику відходи й залишки?

Повернення оформлюють документом, у якому вказано, що саме повертається: готова продукція, відходи, залишок. Відходи в договорі описують окремо. Їх повертають замовнику, залишають у переробника за узгодженою процедурою або замовник списує як втрату.

Для переробника важливо, щоб на кінець періоду залишок давальницької сировини в обліку збігався з фактом на складі. Тому інвентаризацію чужого матеріалу проводять так само, як власного, і результат звіряють із замовником. Розбіжність, знайдену після звіту, закривати довше.

Що з податками давальницької переробки?

Тут лише загальна схема. Сировина не належить переробникові, тож її вартість поза запасами, витратами й собівартістю переробника. Його виручка - плата за послугу. Питання ПДВ, податку на прибуток та первинних документів залежать від умов договору, статусу сторін і чинного законодавства. Їх визначає бухгалтер у кожному конкретному випадку, а ця стаття не замінює консультацію.

Що Bimp підтримує в обліку давальницької сировини?

Bimp - українська хмарна ERP для виробників. Давальницька сировина в Bimp працює так. Матеріали замовника обліковуються кількісно, з нульовою ціною і собівартістю. Починаючи з релізу 122, у замовленні постачальнику та надходженні товарів, послуг прапорець «Переробка» знімає заборону на нульову ціну, а для оприбуткованих товарів автоматично створюються партії з собівартістю 0,00 грн. «Повернення постачальнику» на підставі такого надходження успадковує прапорець і списує сировину з нульовою собівартістю.

У замовленні виробництва й компонуванні для типу «Власна переробка» можна резервувати та списувати матеріали з нульових партій, а собівартість готового виробу це враховує. Тип «Стороння переробка» інформаційний і на облік не впливає. Такі операції не змінюють баланс із контрагентом: у звітах про розрахунки суми нульові або порожні. З релізу 123 при ввімкненій «Переробці» нульові ціни дозволені також у «Замовленні покупця» та «Реалізації товарів», тож повернення готових виробів замовнику оформлюють без штучних цін. Загальну картину виробничих документів дає огляд виробництва в Bimp, а на сторінці Управління запасами на виробництві описано залишки й резерви.

Чого немає. Окремого документа «звіт переробника про використання сировини» в Bimp немає: для звіту замовнику беруть звіт «Рух товарів» за період, виробничі документи й перегляд партій, а форму звіту складає економіст. Довідник «Склади» дає змогу створити окремий склад під чужий матеріал. Bimp веде кількісний облік, а відображення в регламентованому обліку, включно з позабалансовим, лишається завданням бухгалтерської програми та головбуха.

Загальні засади роботи зі складом і резервами описано в статті про резервування матеріалів, а перевитрати контролюють лімітами списання: норми матеріалів у специфікації можна порівняти з фактом під час компонування.

Які ризики в обліку давальницької сировини?

Ризики мають механічне пояснення. Спільний облік свого й чужого матеріалу призводить до того, що чужа сировина потрапляє у власні вироби. Відсутність норми відходів у договорі перетворює кожен кілограм різниці на спір. Звіт, який не сходиться за кілограмами, показує нестачу лише в кінці періоду, коли її вже важко відновити по документах.

При окремому обліку й щомісячній звірці період закривається зведенням до нуля. У прикладі вище це 5 000 = 4 500 + 190 + 310.

Приклад швейного цеху з тканиною замовника - у сценарії «Облік давальницької сировини у швейному виробництві».

Часті питання