Облік давальницької сировини у швейному виробництві: 1 200 м чужої тканини й жодної гривні в собівартості

Компанія умовна. Усі дії в Bimp - справжні функції продукту.

Облік давальницької сировини у швейному виробництві в Bimp будується на одному прапорці. Тканину замовника оприбутковують з позначкою «Переробка», ціна лишається нульовою, а собівартість власних виробів рахується без чужих метрів. Нижче умовний цех проходить цей шлях від надходження 1 200 метрів до повернення бренду залишку в 66 метрів.

Бренд телефонує в п’ятницю й питає, скільки його тканини лишилось після пошиву партії худі. Комірник відкриває зошит, потім йде міряти рулони. Цифри не сходяться на 40 метрів, і суперечка про них триває до наступного замовлення.

Як вести облік давальницької сировини у швейному виробництві, якщо склад один?

«Стібок Плюс» (умовна компанія) - швейний цех на 30 людей. Для п’яти українських брендів він шиє з їхньої тканини, а ще випускає власну лінію базового одягу зі своєї. Тканина всіх шістьох лежить на одному складі.

Чужі метри комірник веде в зошиті, власні проводить через облікову систему. Через це страждають дві речі. Бренд отримує розбіжність у залишку, бо зошит рахує не так, як рулони. А собівартість власної лінії спотворюється, бо чужа тканина без ціни потрапила під ту саму позицію, що й своя.

Ось як це виглядає в цифрах. На складі 1 000 м власної тканини по 250 грн і 1 200 м давальницької по нулю. Середня ціна метра виходить 250 × 1 000 / 2 200 = 113,64 грн. Власна худі споживає 1,89 м тканини (норма 1,8 м плюс 5% втрат), тож тканина в її собівартості оцінюється в 214,77 грн замість 472,50 грн. Економіст бачить маржу, якої немає.

Як оприбуткувати тканину бренду, щоб нулі не змішались із цінами?

Надходження давальницької тканини оформлюють із прапорцем «Переробка». У замовленні постачальнику й у «Надходженні товарів, послуг» він знімає заборону на нульову ціну, а для оприбуткованих товарів автоматично створюються партії з собівартістю 0,00 грн (Виробництво: огляд, Надходження товарів, послуг, Реліз 122).

У цеху «Стібок Плюс» бренд передав 1 200 м. Надходження оформлено без цін, і 1 200 м лягли на склад партіями з нульовою вартістю. Борг перед брендом за тканину не виникає: операції з «Переробкою» не змінюють баланс з контрагентом (Реліз 122; з релізу 123 нулі дозволені й у замовленні покупця та реалізації, Реліз 123).

Як записати норму тканини з урахуванням втрат?

Специфікація виробу описує, скільки чого потрібно. Для худі це тканина бренду з нормою 1,8 м і втратою 5%, власна фурнітура на 18 грн і два етапи: «Крій» з розцінкою 6 грн і «Пошив» з розцінкою 42 грн. Втрата 5% означає, що на виріб планується 1,8 × 1,05 = 1,89 м (Специфікації).

Менеджер оформлює замовлення виробництва на 600 виробів із типом «Власна переробка». Цей тип знімає блокування нульової вартості матеріалів, і тканину бренду можна зарезервувати під замовлення. Резерв закріплює метри за конкретним замовленням, тож вони не підуть на іншу партію (Замовлення виробництва, Резервування матеріалів).

Потреба в тканині для замовлення 600 × 1,8 × 1,05 = 1 134 м. З 1 200 переданих метрів у резерві 1 134, вільними лишаються 66.

Що відбувається в компонуванні й з відрядною?

На підставі замовлення проводять компонування (Компонування). Тканина списується з нульової партії, готові вироби надходять на склад. Якщо фактично пішло більше за норму, кількість правиться прямо в документі. Скажімо, цех витратив 1 140 м замість 1 134, тоді залишок для бренду складе 60 м.

Швачкам відрядна нараховується окремим документом на підставі проведеного компонування, і сума лягає на собівартість виробів (Відрядна зарплата). За виріб це 6 + 42 = 48 грн, за партію 600 × 48 = 28 800 грн. Фурнітура на партію коштує 600 × 18 = 10 800 грн. Накладні цеху (оренда, світло) розподіляються документом «Розподіл витрат» (Розподіл витрат). Нехай на 600 виробів припало 5 400 грн, тобто 9 грн на виріб.

Зведення по партії для бренду виглядає так:

Собівартість пошиву одного виробу з тканини бренду: 18 + 48 + 9 = 75 грн. Партія коштує цеху 10 800 + 28 800 + 5 400 = 45 000 грн. Тканина в цій сумі відсутня, бо вона чужа.

Як повернути бренду залишок і погодити цифри?

Залишок повертають документом «Повернення постачальнику». Його створюють на підставі надходження, і прапорець «Переробка» успадковується: сировина списується з нульовою собівартістю (Повернення постачальнику). Цех видає бренду 66 м, бренд бачить у своїх записах 1 200 - 1 134 = 66, і розбіжності немає.

Що перевірити перед запуском такої схеми?

Перший пункт - прапорець «Переробка» у замовленні постачальнику й надходженні: без нього система не прийме нульову ціну. Другий - тип виробництва в замовленні виробництва й компонуванні, який має бути «Власна переробка», бо інакше матеріали з нульовою вартістю заблоковані. Третій - норма й відсоток втрат у специфікації: за ними рахується резерв, і вони ж визначають, скільки метрів лишиться бренду. Четвертий - дата повернення: залишок краще повертати відразу після закриття замовлення, поки рулони лежать у цеху й їх можна порівняти з цифрою в системі.

Що власник бачить у звітах, розписано нижче.

Що власник бачить у звітах?

Звіт «Рух товарів» тримає тканину бренду за партіями. Для замовлення це виглядає так: надходження 1 200 м, списано в компонуванні 1 134 м, кінцевий залишок до повернення 66 м, після повернення 0 (Звіт «Рух товарів»). Фільтр за номером партії показує рух саме давальницької тканини й не змішує її зі своєю.

Звіт «Собівартість випущеної продукції» ставить поруч план специфікації й факт випуску (Собівартість випущеної продукції). Тепер власна лінія рахується чесно. На 400 худі йде 400 × 1,89 = 756 м власної тканини по 250 грн, тобто 189 000 грн. Додаємо фурнітуру 400 × 18 = 7 200, відрядну 400 × 48 = 19 200 і накладні 400 × 9 = 3 600. Разом 219 000 грн, на виріб 219 000 / 400 = 547,50 грн.

Що це дає

У цеху п’ять брендів, і кожен передає тканину своїм надходженням. Тому комірник більше не веде зошит: відповідь на питання «скільки лишилось» береться з документів і звіту. Перед закриттям замовлення менеджер бачить, чи збігається кількість до повернення з кількістю на складі, і дзвінок бренду в п’ятницю займає хвилину.

Бренд отримує залишок разом із документом. Суперечка про 40 метрів закривається звітом за партіями.

Власник бачить маржу власної лінії такою, яка вона є: 38,5%. Зі змішаною ціною тканини виходило 67,4%. Рішення про ціну на худі він ухвалює вже за правильною цифрою. Кожному з п’яти брендів цех показує, скільки метрів пішло, скільки лишилось і скільки коштує пошив одного виробу без тканини.

Про те, як вести облік давальницької сировини докладніше, читайте в статті Давальницька сировина: як вести облік переробнику. Сторінка про управління запасами на виробництві розкриває складські можливості Bimp ширше.

Межі сценарію

Сценарій охоплює облік тканини замовника, норму з втратами, випуск, відрядну і повернення залишку. Як виписати бренду рахунок за послугу пошиву (ціну за виріб), тут не розглядається. Якщо на складі лежать і давальницькі, і власні метри однієї тканини, результат списання залежить від методу обліку в налаштуваннях компанії, тож перевірте його на демо-базі. Назви кнопок і поля типу виробництва в частині статей бази знань мають статус перевірки, тому звіряйте їх зі своєю версією. Bimp - українська хмарна ERP для виробників, а всі цифри цього кейсу умовні.

Часті питання