Брак на виробництві: як облікувати й скільки він коштує

Облік браку на виробництві фіксує, скільки виробів забраковано, на якому етапі й на яку суму. У Bimp окремого модуля браку немає, тому його ведуть наявними документами - заміною комплектуючої у виробничому завданні, списанням запасів, поверненням постачальнику й декомпонуванням.

Приклад умовний: цех металевих корпусів на 15 людей випускає партію 200 корпусів, 10 з них забраковано.

Який брак входить у собівартість, а який відносять на витрати періоду?

У практиці обліку брак ділять на допустимий і понаднормовий. Допустимий неминучий за технологією й вкладається в норму, наприклад 2% партії. Понаднормовий виникає через помилку, поломку обладнання чи неякісну сировину. Допустимий брак зазвичай збільшує собівартість придатної продукції, понаднормовий відносять на витрати періоду або стягують із винного, наприклад постачальника.

Це загальна схема. Норму допустимого браку, рахунки й порядок віднесення підприємство закріплює в обліковій політиці, а головбух підтверджує, як це відображається за П(С)БО 16. У прикладі нижче норма 2% узята для арифметики.

Скільки коштує брак, якщо рахувати його по етапах?

Корпус проходить три етапи. Прямі витрати на одиницю накопичуються й зростають з кожним етапом.

Забракована частина партії виявлена на двох етапах. Шість корпусів відхилили після зварювання, чотири після фарбування. Метал з браку здали як брухт за 400 грн.

Брухт повертає 400 грн, тож чисті втрати 9 280 - 400 = 8 880 грн, у середньому 888 грн на забракований корпус. Брак становить 10 / 200 = 5% партії. Загальні витрати партії, 190 × 1 000 + 9 280 = 199 280 грн, а чисті втрати становлять близько 4,5% від них.

Різниця за етапами пояснює, чому вартість браку рахують за місцем виявлення. Корпус після розкрою коштує 700 грн, після фарбування 1 000 грн, тобто на 43% більше. Якби ті шість корпусів відхилили на розкрої, вони коштували б 6 × 700 = 4 200 грн замість 5 280 грн, тобто на 1 080 грн менше.

Як брак змінює собівартість придатних виробів?

Придатних виробів 190. Їхня собівартість залежить від того, куди віднести брак. Для спрощення допустимий брак береться за середньою вартістю забракованого корпусу, 888 грн.

За специфікацією корпус коштує 1 000 грн. Якщо весь брак ліг на придатні вироби, собівартість партії 190 × 1 000 + 8 880 = 198 880 грн, на штуку 198 880 / 190 = 1 046,74 грн. Якщо в собівартість лягає лише допустимий брак, береться норма 2% від 200, тобто 4 корпуси, 4 × 888 = 3 552 грн. Решта 6 корпусів, 6 × 888 = 5 328 грн, ідуть у витрати періоду. Собівартість придатних тоді (190 000 + 3 552) / 190 = 1 018,69 грн на штуку.

Ціна продажу 1 300 грн за корпус, виручка 190 × 1 300 = 247 000 грн.

У другому й третьому рядках загальний результат однаковий. У третьому 53 448 - 5 328 = 48 120 грн, як у другому. Розходиться лише те, що бачить економіст у виробі. У другому сценарії собівартість штуки вища на 28,04 грн (5 328 / 190), ніж у третьому, де цю частину видно окремим рядком витрат.

Як визначити норму допустимого браку?

Норму зазвичай беруть зі статистики власних партій. За шість партій корпусів частка браку склала 1,5%, 2,5%, 2%, 1,8%, 2,2% і 2%. Середнє (1,5 + 2,5 + 2 + 1,8 + 2,2 + 2) / 6 = 12 / 6 = 2,0%. Це значення стає нормою в прикладі.

Партія з 5% браку перевищує норму в 2,5 раза. Різниця в 3 відсоткові пункти дає 3% від 200 = 6 корпусів, які потрапляють у понаднормовий брак. Норму технолог переглядає, коли змінюються метал, обладнання чи технологія фарбування.

Скільки виробів доходить до кінця кожного етапу?

Загальні 5% приховують, де саме відбувається втрата. Тому відсоток браку рахують по етапах.

Придатними до кінця доходять 190 із 200, тобто 95%. Зварювання забракувало більше й за кількістю, і за відсотком, а загальна сума втрат на цьому етапі теж більша, 5 280 грн проти 4 000 грн на фарбуванні. Фарбувальний брак при цьому дорожчий в одиниці, 1 000 грн проти 880 грн. Тому для зменшення втрат зварювання виглядає першим кандидатом на перевірку.

Що вигідніше, виправити виріб чи списати?

Частину браку можна виправити. Припустимо, дефект зварного шва доварюють за 90 грн праці на корпус. Для шести корпусів це 6 × 90 = 540 грн. Списання тих самих шести корпусів коштує 5 280 - 240 = 5 040 грн чистих втрат. Виправлення економить 5 040 - 540 = 4 500 грн за умови, що корпуси проходять контроль після переробки.

У калькуляції така праця збільшує собівартість виправлених виробів, і перевіряти треба, чи 90 грн не перевищують різницю між ціною виробу й вартістю браку на цьому етапі.

Які документи Bimp підходять для обліку браку?

Брак на складальній операції відображає виробниче завдання. У нижній таблиці «Комплектуючі» колонка «Кількість замін» відкриває бічну панель «Комплектуюча». Там кнопка «Ремонт» додає рядок із «Комплектуючою на заміну», кількістю й датою сторнування, а також статусом, відповідальним і «Вартістю ремонту». Нова деталь списується зі складу, дефектна повертається на склад за первинною собівартістю, ремонт створює «Відрядну зарплату» й додається до собівартості виробу. Докладно про це в статті Заміна комплектуючої у виробничому завданні.

Мають значення два наслідки. Дефектна деталь повернулась на склад за повною вартістю, тобто втрата ще не визнана. Збиток з’явиться, коли її списують або повернуть постачальнику. Наприклад, блок живлення за 650 грн замінили на новий за 650 грн, ремонт коштував 100 грн. У собівартості виробу залишаються нова деталь і 100 грн ремонту, а 650 грн дефектної деталі чекають на складі.

Для списання браку підходить документ «Склад → Списання запасів». У ньому обирають статтю витрат, за замовчуванням «Списання», додають товари зі складом і кількістю, а собівартість підтягується з картки номенклатури. Якщо брак стосується конкретного замовлення покупця чи замовлення-наряду, у полі «Тип операції» обирають «Собівартість», вказують статтю з групи «Витрати собівартості» й замовлення. Тоді вартість браку потрапляє в «Валовий прибуток» цього замовлення, а за датою документа видно її й у звіті «Доходи і витрати». Опис документа - у статтях Списання запасів і Списання на собівартість.

Бракований матеріал від постачальника повертають документом «Повернення товару постачальнику». Його створюють на підставі надходження, він списує товар зі складу й коригує борг. Повернення коштів фіксують окремим документом «Повернення коштів від постачальника». Забракований виріб, який можна розібрати, оформлюють «Декомпонуванням». Bimp списує виріб і оприбутковує деталі, розподіляючи собівартість за «Частками вартості», сума яких дорівнює 1. Докладніше в статтях Повернення постачальнику і Декомпонування.

Норми й перевитрати матеріалів контролюють «Ліміти списання». У специфікації задають «Мінімальну кількість» і «Максимальну кількість», а компонування блокує збереження з відхиленням. Якщо відхилення викликане виправленням браку, його може підтвердити адміністратор чи власник акаунта, і тоді зі складу списується фактично вказана кількість. Зберігання з відхиленнями фіксується в «Історії змін» (див. Ліміти списання матеріалів). Ці перевитрати лягають у собівартість придатних, як у другому сценарії вище.

Який зразок журналу браку веде економіст?

Окремого звіту з браком по етапах у Bimp немає, тому економіст веде аркуш за партією.

У прикладі брухт за 6 корпусів склав 240 грн із 400 грн по партії (по 40 грн за корпус). Звіт «Рух товарів» додає загальну картину списань, серед іншого скільки товару пішло в брак.

Скільки коштує брак, який прийшов від постачальника?

Брак сировини виявляють на вхідному контролі, до того як вона пішла в цех. Припустимо, цех отримав 40 листів металу по 3 000 грн, разом 120 000 грн, і 4 листи виявились браком. Повернення постачальнику 4 × 3 000 = 12 000 грн, борг перед ним зменшується до 120 000 - 12 000 = 108 000 грн. Грошові кошти, якщо постачальник їх повертає, фіксують окремим документом.

Такий брак не потрапляє в собівартість корпусів і не списується на витрати цеху. Якщо дефект листа проявився вже після розкрою, ситуація інша. Метал став деталями, частина вартості лежить у роботі, а претензія постачальнику стосується лише частини суми. Вартість такого браку рахують так само, як у прикладі вище, і ту частину, яку відшкодовує постачальник, віднімають із втрат.

Що робить Bimp, а що ні?

Bimp - українська хмарна ERP для виробників. Вона списує нову деталь, повертає дефектну на склад, додає вартість ремонту до собівартості виробу, веде списання запасів зі статтею витрат і повертає браковане постачальнику. Звіти «Накопичена собівартість», «Собівартість випущеної продукції» й «Валовий прибуток» показують результат.

У Bimp немає окремого модуля браку, акта браку, відсотка браку по етапах і розподілу на допустимий та понаднормовий брак. Норму допустимого браку, поділ суми між собівартістю й витратами періоду та облікову політику визначає економіст разом із головбухом. Етапи, на яких Bimp рахує накопичену собівартість, описує специфікація й виробниче завдання.

Що показав розрахунок браку на партії 200 корпусів?

Десять забракованих корпусів коштували 8 880 грн після брухту. У третьому сценарії 5 328 грн із цієї суми лишаються поза собівартістю штуки, у другому весь брак додає 46,74 грн до кожного придатного корпусу. Якби шість корпусів відхилили на розкрої, партія втратила б на 1 080 грн менше.

Часті питання