Розподіл накладних витрат на собівартість: три бази й приклад на 12 виробах

Розподіл накладних витрат - це поділ місячної суми загальновиробничих витрат (оренда цеху, електроенергія, зарплата майстрів, охорона) між виробами за обраною базою, наприклад за кількістю, вартістю матеріалів чи годинами праці. Від вибору бази залежить, скільки отримає кожен виріб. У прикладі нижче табурет із матеріалами на 250 грн бере 300, 75 або 60 грн накладних, а шафа з матеріалами на 4 875 грн - 300, 1 462,50 або 1 440 грн.

Приклад умовний: меблевий цех на 12 людей випускає 12 видів виробів і за місяць має 120 000 грн накладних.

Як працює розподіл накладних витрат на собівартість?

Прямі витрати відомі в момент виробництва. Дошка, фурнітура й відрядна зарплата збирача потрапляють у виріб за специфікацією. Оренда цеху, світло, зарплата начальника виробництва та майстрів, мастила, спецодяг, охорона й вивіз сміття так не працюють, бо стосуються цеху загалом. Їх спершу накопичують за місяць, а потім ділять між виробами. Другий крок і є розподілом.

П(С)БО 16 називає такі витрати загальновиробничими й розрізняє змінну та постійну частини. Змінну розподіляють за фактичним обсягом виробництва, постійну - за нормальної потужності цеху, а нерозподілений залишок постійних відносять на витрати періоду. Базу (години праці, зарплату, обсяг діяльності, прямі витрати) підприємство обирає саме й закріплює в обліковій політиці. Це загальна схема, порядок для конкретної компанії визначає головбух. У прикладі нижче вся сума ділиться за фактичним випуском, без поділу на постійну й змінну частини.

Які бази розподілу накладних витрат використовують у цеху?

Кожна база дає коефіцієнт, на який множать показник виробу. Випуск за місяць - 400 штук, матеріалів на 400 000 грн, праці 1 000 годин. За кількістю 120 000 грн ділять на 400 штук і отримують 300 грн на виріб незалежно від розміру. За вартістю матеріалів виходить 0,30 грн накладних на гривню матеріалів (120 000 / 400 000), за годинами праці - 120 грн на годину (120 000 / 1 000).

Кількість працює для виробів, близьких за розміром і трудомісткістю, наприклад для стільців однієї моделі. В асортименті від табурета до шафи вона навантажує дрібні вироби так само, як великі. Вартість матеріалів прив’язує накладні до ціни виробу, а дорогий матеріал може вимагати стільки ж роботи, скільки дешевий. Фасад із шпону коштує дорожче за ДСП, верстати й люди на ньому зайняті той самий час. Години праці ближче до того, що споживають оренда, світло й майстри, - до часу, який виріб провів у цеху. Для цього потрібен облік годин по виробах. У цехах із важким обладнанням аналогічну роль грають машино-години.

Які вхідні дані потрібні, щоб розподілити оренду цеху на 12 виробів?

Накладні за місяць складаються з п’яти статей.

Випуск, матеріали й години праці за виробами.

Що вийде за кожною з трьох баз?

Кожен виріб множать на коефіцієнт бази. Для табурета це 300 грн за кількістю, 250 × 0,30 = 75 грн за матеріалами й 0,5 × 120 = 60 грн за годинами. Для шафи - 300 грн, 4 875 × 0,30 = 1 462,50 грн і 12 × 120 = 1 440 грн.

Перевірка йде за сумою. За кількістю 400 × 300 = 120 000 грн. За матеріалами 400 000 × 0,30 = 120 000 грн. За годинами 1 000 × 120 = 120 000 грн. Кожна база повертає ті самі 120 000 грн, змінюється адресат.

На табуреті різниця помітна відразу. За кількістю він несе 300 грн накладних при 250 грн матеріалів, тобто накладні більші за матеріали. За матеріалами це 75 грн (30% до матеріалів), за годинами 60 грн (24%). На шафі та сама база «кількість» додає 300 грн до 4 875 грн, близько 6%, тоді як матеріали й години дають 30% і 29,5%. За місяць 60 табуретів отримують 18 000, 4 500 або 3 600 грн, а 8 шаф - 2 400, 11 700 або 11 520 грн.

Яка база дає менше спотворень у такому цеху?

У цьому асортименті матеріали й години дають однакову суму або відрізняються менш ніж на 2% для п’яти виробів - обох стільців, тумби, ліжка й шафи. Розходяться вони на столах і дрібних виробах. Обідній стіл за матеріалами бере 600 грн, за годинами 720 грн, письмовий стіл 720 і 840 грн. Цим виробам працюють довше, ніж підказує вартість їхніх матеріалів.

Перехід з кількості на години знімає з табуретів і полиць 25 800 грн. Табурети й полиці за кількістю несуть 60 × 300 + 50 × 300 = 33 000 грн, за годинами 60 × 60 + 50 × 72 = 7 200 грн. Решту 25 800 грн розподіляють між десятьма іншими виробами. Висновок стосується цього цеху, де трудомісткість дрібних виробів значно нижча за середню. У цеху з однотипним випуском три бази зблизилися б.

Як база розподілу впливає на ціну табурета й шафи?

Припустимо, цех формує ціну як собівартість (матеріали й накладні) плюс 30%. Пряма зарплата не враховується, щоб не ускладнювати розрахунок. За базою «кількість» собівартість табурета 250 + 300 = 550 грн, ціна 550 × 1,3 = 715 грн. За годинами собівартість 250 + 60 = 310 грн, ціна 403 грн. Ціна табурета за кількістю вища на 312 грн, або на 77% від ціни за годинами.

Шафа відхиляється в протилежний бік. За кількістю собівартість 4 875 + 300 = 5 175 грн і ціна 6 727,50 грн. За годинами собівартість 4 875 + 1 440 = 6 315 грн. Якщо шафу продавати за ціною з бази «кількість», націнка на витрати за годинами складе (6 727,50 - 6 315) / 6 315 = 6,5% замість планових 30%. Табурет за ціною з бази «кількість» давав би 131% націнки на витрати за годинами, (715 - 310) / 310.

Вибір бази стає ціновим рішенням. Табурет, оцінений за кількістю, програє в ціні конкурентам, а шафа продається майже за собівартістю.

Що змінюється, коли цех недозавантажений?

Накладні не залежать від випуску: оренда й охорона сплачуються повністю й у тихий місяць. Припустимо, відпрацьовано 750 годин замість 1 000, а накладні лишилися 120 000 грн. За фактичними годинами ставка стає 120 000 / 750 = 160 грн за годину, і табурет отримує 0,5 × 160 = 80 грн замість 60. Собівартість штуки зросла через простій цеху.

Для постійної частини накладних П(С)БО 16 пропонує розподіл за нормальної потужності. Якщо нормальна потужність цеху 1 000 годин, ставка лишається 120 грн за годину. На 750 відпрацьованих годин розподіляється 750 × 120 = 90 000 грн, а нерозподілені 120 000 - 90 000 = 30 000 грн відносять на витрати періоду. Табурет у такому місяці несе ті самі 60 грн, а простій видно окремим рядком. У прикладах вище вся сума накладних вважалась розподіленою за фактичним випуском.

Який зразок аркуша розрахунку накладних витрат використовувати?

Аркуш, з якого економіст бере суми для документа, містить одну таблицю на місяць. Рядок табурета за базою годин виглядає так.

Коефіцієнт рахується один раз як сума накладних, поділена на суму бази. Решта рядків заповнюється так само, а підсумок має збігатися з накопиченою за місяць сумою.

Як виконати розподіл накладних витрат у Bimp?

Спочатку витрати накопичують без прив’язки до замовлення. У розділі «Фінанси → Інші грошові операції» створюють «Інші витрати», вмикають перемикач «На собівартість» і обирають статтю витрат із типом «Собівартість», наприклад «Незавершене виробництво». Рахунок орендодавця чи енергопостачальника можна провести й через «Надходження товарів і послуг» з перемикачем «Управлінський облік». Суми з’являються у звіті «Накопичена собівартість», докладно про способи - у статті Накопичення витрат.

Потім у розділі «Склад → Розподіл витрат» створюють документ. У полі «Розподілити на» обирають «Випущена продукція», вказують «Період» і «Склад». На вкладці «Продукція» кнопка «Заповнити» підтягує вироби, на вкладці «Витрати» - нерозподілені витрати, віднесені на собівартість. Кнопка «Розподілити» пропонує базу «По сумі» або «По кількості», заповнює колонку «Сума витрат», а внизу вікна показує «Розподілено» і «Нараховано». У прикладі база «вартість матеріалів» близька за логікою до «По сумі», бо дорожчі вироби отримують більшу частку.

Якщо розподілена сума не дорівнює сумі витрат, документ не проведеться. Після проведення Bimp списує накопичені суми з накопичувальних рахунків на собівартість випущеної продукції, результат видно у звітах «Накопичена собівартість» і «Валовий прибуток». Покрокова інструкція - у статті Розподіл витрат, а те, як накладні вписуються в загальну формулу, описано в матеріалі про розрахунок собівартості виробу і на сторінці обліку собівартості виробництва.

Що робить Bimp, а що ні?

Bimp - українська хмарна ERP для виробників. Вона накопичує непрямі витрати, ділить їх документом «Розподіл витрат» за сумою або за кількістю й вимагає, щоб розподілена сума збігалася з накопиченою. Інших баз документ не має, тому розподіл за годинами праці чи машино-годинами економіст рахує в аркуші. Поділ витрат на постійну й змінну частини, нормальну потужність за П(С)БО 16 і вибір бази система не підказує. Ці рішення приймають економіст і головбух.

Що показав розрахунок на 12 виробах?

Ті самі 120 000 грн накладних лягли на собівартість по-різному залежно від бази. На табуреті різниця вийшла п’ятикратною, 300 грн за кількістю проти 60 грн за годинами. На шафі матеріали й години майже збіглися, 1 462,50 і 1 440 грн, а кількість дала лише 300 грн. Ціна табурета, порахована за кількістю, вища на 312 грн, ніж за годинами.

Далі за темою собівартості: мито й доставка в собівартості імпорту, облік браку, відходи й супутня продукція. Порахувати собівартість свого виробу можна в калькуляторі собівартості.

Часті питання