Витрати на генератор у собівартості харчової продукції: приклад розрахунку і гайд

Витрати на генератор входять у собівартість як виробничі накладні: паливо, мастило, обслуговування й амортизацію накопичують за місяць і розподіляють на вироби за обраною базою. Якщо залишити їх одним рядком у бухгалтерії, жоден товар не покаже, скільки коштувало світло. Нижче кроки й приклад розрахунку.

Коли зникає світло, харчове виробництво запускає генератор — і разом з ним отримує нову статтю витрат: паливо, мастило, ТО, амортизацію техніки. Проблема в тому, що ця сума зазвичай «осідає» в бухгалтерії одним рядком, «витрачено N грн на генератор за місяць», і не доходить до рівня конкретного товару.

А різні SKU споживають генераторну електроенергію по-різному: морозильна камера з морозивом працює безперервно, піч — лише під час випікання партії, фасувальна лінія — лише в момент розливу. Якщо просто поділити загальну суму на весь обсяг виробництва, найенергоємніші товари, наприклад морозиво, охолоджені продукти, отримають заниженну собівартість, а маловитратні — завищену. У звітах «все прибутково», а насправді маржа найенергоємніших позицій вже могла впасти до нуля.

Рішення — не лишати суму «витрачено на генератор» загальною, а провести її системно через статтю витрат → накопичення → розподіл на продукцію → собівартість → валовий прибуток. Нижче — як цей ланцюжок побудований в Bimp.

Крок 1. Заведіть статті та групи витрат

Усе починається з довідника Статті витрат. У картці статті обираєте «Групу витрат», наприклад, «Загальновиробничі витрати» або «Собівартість», і «Вид діяльності» — саме ці налаштування визначають, у який звіт і в який рядок P&L потрапить сума.

Для генератора логічно завести окремі статті: «Паливо для генератора», «ТО генератора», «Амортизація генератора».

Важливо: у звіт «Накопичена собівартість» потрапляють лише витрати за статтями з групою «Собівартість» — якщо стаття налаштована інакше, вона в подальший розрахунок собівартості просто не увійде.

Крок 2. Зафіксуйте витрати в системі

Для регулярних витрат, таких як паливо, мастило та ремонт, не прив’язаних до конкретного замовлення, використовуйте документ ****«Інші витрати» у модулі «Фінанси». Обираєте статтю витрат, суму — і, щоб віднести суму саме на собівартість без прив’язки до замовлення покупця, вмикаєте перемикач ****«На собівартість».

Якщо паливо чи сервіс купуються через накладну постачальника — те саме можна зробити в документі ****«Надходження товарів і послуг», увімкнувши перемикач «Управлінський облік» і додавши відповідну послугу.

Крок 3. Накопичення

Внесені суми акумулюються у звіті Накопичена собівартість: показує початковий залишок, скільки накопичено за період, скільки вже розподілено на продукцію і скільки ще чекає розподілу за кожною статтею. Це зручна контрольна точка: якщо кінцевий залишок за статтею «Паливо для генератора» місяцями не зменшується — витрати накопичуються, але не доходять до собівартості товару.

Крок 4. Розподіліть витрати на продукцію

Ключовий документ — Розподіл витрат у модулі «Склад». Послідовність:

1. Вказуєте період і на що розподіляєте — випущену продукцію, послуги чи продані товари.
2. На вкладці ****«Продукція обираєте перелік SKU, на які “накидаються» витрати.
3. На вкладці ****«Витрати» підтягуються нерозподілені суми, вже віднесені на собівартість (ті самі, що накопичилися через «Інші витрати»/«Надходження»).
4. Кнопкою ****«Розподілити» обираєте спосіб: ****«За сумою» (пропорційно вартості товару — довідка радить для логістики) або ****«За кількістю» (порівну на одиницю — довідка радить для пакування).

Застереження щодо енергоємних асортиментів

Вибір способу розподілу залежить від структури витрат підприємства. Для більшості задач достатньо розподілу за сумою або за кількістю**.** Проте якщо у вас одночасно є маловитратні, наприклад сухе печиво, і енергоємні, такі як морозиво, щоб відобразити різницю в реальному споживанні, компанія може використовувати власну методику визначення частки витрат для різних груп продукції та відобразити її через механізм розподілу витрат у Bimp. Після налаштування такої методики її не потрібно щоразу розраховувати вручну — надалі система використовує задані правила для наступних розподілів. Так облік залишається послідовним і краще відображає реальну економіку виробництва.

Крок 5 (опційно). Через специфікації та виробничі документи

Якщо генератор живить конкретну технологічну операцію, наприклад, пастеризатор, її вартість можна закласти прямо в специфікацію товару — вона визначає склад готової продукції й формує планову собівартість автоматично. Далі документ Замовлення виробництва запускає процес і списання матеріалів, а Компонування фіксує фактичний випуск і формує кінцеву собівартість виробу. Цей шлях доречний, якщо вартість «генераторної” операції відносно стабільна і її можна закласти в норматив наперед, а не розподіляти постфактум.

Крок 6. Перевірте результат у звітах

• Собівартість випущеної продукції — точна собівартість кожного SKU з розбивкою за матеріалами й документами, включно з сумами з «Розподілу витрат».
• Валовий прибуток — зіставляє виручку з повною собівартістю, включно з розподіленими непрямими витратами, і показує націнку та рентабельність за товаром. Саме тут, згрупувавши за номенклатурою, ви побачите, у якого SKU маржа справді просіла після врахування генератора.

Як це виглядатиме на практиці

Молочне виробництво щомісяця витрачає на генератор ~60 000 грн на паливо, мастило, ТО й амортизацію.

1. Витрати внесено документом «Інші витрати» за статтями з групою «Собівартість».
2. Суми накопичилися — видно у звіті «Накопичена собівартість».
3. Технолог порахував (поза системою), що морозильна камера «з’їдає» вдвічі більше генераторної електроенергії, ніж холодильна для сиру.
4. У документі «Розподіл витрат» суми розподілено на молоко, морозиво і сир — не порівну, а з урахуванням цього співвідношення.
5. У звіті «Собівартість випущеної продукції» собівартість морозива зросла найбільше.
6. У звіті «Валовий прибуток” видно: маржа морозива впала з ~22% до ~2–3%, тоді як маржа сиру просіла значно менше.
7. Менеджмент отримав конкретну підставу переглянути ціну саме на морозиво — а не на весь асортимент.

Що Bimp робить автоматично, а що визначає менеджмент

Bimp не вимірює споживання генератора автоматично, не розраховує кВт·год самостійно і не інтегрується з генератором напряму. Система рахує й зберігає результат послідовно, коли методику вже визначили люди.

Докладніше: облік собівартості виробництва і собівартість продукції: формула і приклад.